* * *

давай поговоримо про тебе.

згадаєм наші прірви в смс.

яка ж мені в тобі була потреба.

ніколи цього не збагнеш.

2014.

* * *

колись боліло в грудях шкрябали коти

а як тепер прийти до того що ти маєш

і вірю я в серцях що є у мене ти

яка зціпивши зуби кудись завжди тікає.

2014.

не міряй всіх під свій квадрат.
тут круглі є. для них кут - кат.
збагни чи можеш прогуглити -
не в тобі він - бо не його ти.

2014.

* * *
окей, я погоджуюсь - він недостойний 

любити твої всі глибини порочні.

куди йому, з його психікою збоченою,

до висот твоїх геть обезточених.

все що не мовиш - твоє все пророче

і рани тільки твої кровоточать.

зранку, ввісні він один лиш бурмоче - 

ти янгол земний, що ж ніяк він не вскоче!?

благаю, зламай нерішучість дівочу!

опануй хворим цим! я так хочу!

запихни все життя його в тамагочі -

володій, розбивай, жбурляй, дивись в очі.

коли плаче терпітиме, що ти регочеш.

так давай! я чекаю! аж серце лоскоче...

так хоче до тебе - всі подушки змоче...

хоча ні. так не можна, він просто не вартий.

куди йому лізти в твій храм до престолу...

окей, я погоджуюсь - він недостойний...

2014.

* * *

та не впустить він тебе...

коло себе не вкладе...

пролистай відчуй торкнись - 

прозора ти. нема ніде.

2014.

* * * 

знаєш, талановитих так мало.

таких справжніх, для розуміння обраним.

хай кажуть, що живопис дико оманливий.

душі алегорії вміло передаєш ним.

2014.

* * *
сьогодні я говорю ніби з оніміння

вернувся з заслання проїхав пів землі

помалу зрозумів яке ж моє коріння

в якому грунті не підуть зараження гнійні.

2014.

* * *
я б знову хотів прожити це пекло

щоб зрозуміти що зараз тут сад

я б знову помер це ж для мене так легко

і в пеклі й в раю всі людиска грішать

виходить Едему нема він Лукою творимий

і навіть в Письмі в ньому є підлота

всередині в тобі є простір незримий

йменуй його раєм. так так. назва та.

2014.

* * *
не смерть ні війни ні хвороби

і навіть ваша та любов свята

ніщо тебе в житті так не коробить

як власна незахищеність твоя

незадоволеність собою і тим світом

що відзеркалює твій внутрішній порив

от що вбиває все і навіть літом

ти як узимку з давнім листям геть прогнив

та маєш шанс чарівну перспективу

коли впаде проміння знову на сніги

ти зможеш просушитись оминаючи всі зливи

що залили твої листки накоївши біди.

2014.