среда, 25 февраля 2015 г.

* * *
ти знаєш, ми падали всі.
цей досвід цінніший за мрії.
і різні бували етапи гіркі
та погляд серйозний твій, знаєш, він гріє...


2015.

* * *
а якщо зникне все над чим працюєш
візьме в один день і просто піде
не те щоб ти сильно себе цим скатуєш
за що не берешся тобі все не те
майструй малюй бережи обпікайся
шукай і вигадуй собі відчуття
сподобатись всім - так нема не старайся
та стільки пройшов і давно не дитя.


2015.

* * * 
я тішусь, що навіть зовсім не знавши,
мене роздивившись всього кілька раз,
ти вже відчуваєш мій світ й, вірю, завше
цінитимеш мить і щирість цих фраз.


2015.
.львів

місто зради наших втіх.
місто збитих парасольок.
місто звідки я б не втік.
місто лесті легкої.
місто теплої свободи.
місто пристрасті німої.
місто людей хоробрих.
місто спогадів моїх.


2015.

* * *
сказав не зроню, стерши піт.
сховався знову за камінням,
що було в грудях й бачив світ
його поплямлене сплетіння.



2015.

* * *
сьогодні вип"ю я вина 
а завтра не відкрию ока
і знов шукатиму дарма
причин чому життя жорстоке
не буду пляшки викидати
складу їх гарно в кольорах
щоб вже себе не оправдати
всі розіб"ю навію страх
ногами босими гуляю
стежками болю власних втіх
осколки зі ступні виймають
ті хто від мене ще не втік


2015.