за півкроку до біди.

розбиті кришталі. поламані полиці.

закопані бажання всіх моїх життів.

погасли всі вогні і зникли крила птиці,

які я так ліпив, складав, які я так хотів.

давно від зливи не спасають парасолі.

усі стави уяви сохнуть в тебе на очах.

зникають ті розмови, тихі і прозорі -

напевно вийшов весь відведений їм час.

я просто геть схилився й так втомився,

дивитись в небо, спати, мріяти один.

прийшов сюди і помилився, розчинився

і скільки вже розтратив тих краплин.

26. VIII

гример.

розслаб лице не схрещуй рук

пусти крізь себе ритм мій й звук

про м"яз не думай тільки стук

тобі все видасть геть без мук

заплющ із видихом зіниці

цікаво що тобі там сниться

велосипед дорога спиці

мені це теж переболиться

мені цей сон колись присниться

і усміхнись в такій манері

віддам і сонце й гідросферу

вуста свої й зачиню двері

щоб зберегти кімнати сферу.

звільняю знов свого гримера.

15. VIII

* * *
якщо вона й говорить то це виключно скрипка

формує і творить всі мрії так швидко

якщо вона й співає то це тільки проза

не ти вона все знає й тече по лиці грозами.

9. VIII

кисть.

набий собі як ти хотіла те тату

зітри себе вмикай канал так сміливіше

давно в розмові й діях не терплю табу

не знаю важче жити так чи так простіше

набий собі достатню кількість гульок

щоб зрозуміти всі мінливості розлуки

і не роби легенд фатальних з мильних бульок

керуйся силою тривоги й в мить почуєш стукіт

чи тих обцасів може просто звуки кисті

шум ліфту клич сходинок металевий скрип

чи голос сну послання оксамитового листя

увесь його тілесний і душевний серця хрип.

9. VIII

* * *
та л. і к. розтягнута на вічність

те ж. чи l. коротше ста секунд

те щ. насправді дієтична прісність

і так фінал в вогонь чи в грунт.

4. VIII

* * *
душа заплакана легенька

така наївна і старенька

сидить в болючій голові

рахує пульси ледь живі

у тілі б"ється мов та бестія 

чекає так свою амністію

і в гості кличе геть усіх

та присмерті вже й голос стих...

вона захоче попрощатись 

і побажати тобі щастя

прийди до неї на прийом

зроби душі моїй підйом.

25.  VII