гример.

розслаб лице не схрещуй рук

пусти крізь себе ритм мій й звук

про м"яз не думай тільки стук

тобі все видасть геть без мук

заплющ із видихом зіниці

цікаво що тобі там сниться

велосипед дорога спиці

мені це теж переболиться

мені цей сон колись присниться

і усміхнись в такій манері

віддам і сонце й гідросферу

вуста свої й зачиню двері

щоб зберегти кімнати сферу.

звільняю знов свого гримера.

15. VIII