живіт.
туди не хочу повертатись,
аж ноги терпнуть від мурах.
сама ти змушуєш прощатись.
валяйся в тих своїх роках.
мені лягти потрібно тут.
я всі свої рахую нутрощі.
дивись, нас поглинає бруд -
не допоможуть мої хитрощі.
"любовна лірика - то пошло",
та я не бачу тут любові...
вона неначе з плуга дишло,
її всі фразочки добові.
та скільки в тій тюрмі сидіти!
звільнись нарешті - я ж є тут!
для чого ти мене вродити
для тебе змушуєш сто пут!
я, просто, хочу, щоб ти знала -
у щастя доля непроста.
його і так ти обікрала -
давай, хай кинеться з моста.
22 квітня 2013 р.
Комментариев нет:
Отправить комментарий