війна.

забрала стільки в свою пору

згубила знищила світи

своє взяла лишивши горе

що на могилах тут лежить

була так довго і хазяйнувала

топталась підлим каблуком

забрала сон сама ж заночувала

і не зважала на людський прокльон

спустила все зрівняла до грунтових

була для неї це солодка млість

та не змогла ковтнути всіх готових

все повернути попри дику злість

підняли руки стерли попіл

промили там де гній стояв

не розгинали спини доти

поки останній з них не встав

зцілили знов розкрили крила

підвенних снів ковтнули міць

знов зажили й серцева брила

прогнала сум і він зник з лиць

не встигли люди просто порадіти

морським природам і сухим вином

як ожила вона і її кляті діти

почали як матуся лізти напролом

ми теж є діти вільних хліборобів

і не дамо забрати знов наш мир

нас не злякають зброя біль хвороби

нас не багато чуєш нас таких тут вир!

2014.