іду подихаю.

раз у годину а при чарці і частіше

щодня приймаю хибне рішення

впускаю в голову сухий їх дим

чи з кимось я чи навіть як один

та мозок не сприймає ваш туман

мій той пустий пустий самообман

для багатьох сучасних просто дивно

а я курю хай як вам буде не противно

не лізу ж вам я в миски з тим

що ви суєте в рот й кличете святим

чому ж ті легкі мої антистреси

міняють так моїх фантазій риси

і так в момент дають натхнення

дурманять помисли й мої прощення

і всі дратують горла слизові

чому ж так важко... c'est la vie.*

19. VII

*се ля ві - з франц. "таке життя".